Алергія – стан підвищеної (надмірної) чутливості, який виникає під час дії “чужих” для організму речовин, що мають властивості алергенів. В її основі лежить імунна відповідь на алергени, що відрізняє справжню алергію від інших видів реакцій.
Кількість алергенів у всьому світі зростає з кожним роком у геометричній прогресії у зв’язку з підвищенням рівня життя, появою дедалі нових хімічних речовин і сполук у різних галузях промисловості, в побуті та, як наслідок, погіршенням екологічної обстановки. Алергічну реакцію здатне викликати буквально все, що нас оточує. Виникне алергія чи ні – залежить від індивідуальної чутливості людини, при цьому найважливішу роль відіграє спадкова схильність.
Алергія – “хвороба цивілізації”
За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ), за поширеністю алергія посідає 3 місце у світі після серцево-судинних та онкологічних захворювань. Десята частина дорослого населення планети – астматики, а кожна четверта дитина страждає на алергію. В екологічно несприятливих регіонах захворюваність значно вища. Щороку кількість “алергіків” збільшується на 35-40 млн. осіб, а кожні 10 років – подвоюється. При цьому за останні 20 років у промислово-розвинених країнах поширення астми у дітей і підлітків збільшилося в 3-4 рази.
Прояви алергії можуть варіювати від нешкідливих, як здається на перший погляд, почервонінь і висипань на шкірі або нежитю до розвитку таких важких захворювань, як бронхіальна астма та анафілактичний шок, що не завжди закінчуються сприятливими наслідками. Тому не зволікайте, та вчасно звертайтеся до лікаря за допомогою. В клініці «JMC» працюють кваліфіковані лікарі-алергологи, які зроблять усі необхідні обстеження та нададуть рекомендації щодо полегшення стану. Докладніше про клініку на офіційному сайті: https://jmc.org.ua/.
Алергічні захворювання
У дітей першого року життя найчастіше виникає алергічне ураження шкіри – атопічний дерматит. Ранній початок захворювання (у віці 2-3 місяців) пов’язаний із переходом на змішане або штучне вигодовування. Навіть за природного (грудного) вигодовування можлива поява змін на шкірі, що залежить від харчування матері, зокрема в період вагітності, або дії інших алергенів. Запальний процес зазвичай починається зі шкіри обличчя: виникає почервоніння щік, висипання, лущення, інколи мокнуття; сухість і жовтуваті лусочки на бровах, за вухами, на волосистій частині голови. Потім ураження поширюється на шкіру шиї, тулуба, кінцівок, сідниць, з’являються попрілості у великих складках шкіри. Дитину турбує свербіж, вона вередує, відмовляється від їжі, погано спить.
Для попередження подальшого поширення запальних змін на шкірі, приєднання інфекційних ускладнень та залучення інших органів і систем до алергічного процесу потрібно якомога раніше звернутися до лікаря алерголога-імунолога. Тривалий перебіг атопічного дерматиту в міру дорослішання дитини може призвести до появи симптомів алергії з боку носоглотки (частіше – алергійний риніт), дихальних шляхів (бронхіальна астма), шлунково-кишкового тракту та потребуватиме більших зусиль для ефективного лікування захворювань.
Бронхіальна астма – хронічне захворювання дихальних шляхів із наявністю насамперед алергічного запалення. Особливості захворювання полягають у розвитку алергічного процесу на слизовій оболонці бронхів, підвищеній чутливості бронхів до різних впливів і виникненні непрохідності дихальних шляхів.
Основними симптомами хвороби є утруднене дихання, кашель і задишка. Найтиповішою ознакою слугує напад ядухи, який виникає як під час дії алергену, так і в разі подразнення бронхів якимось не алергійним чинником – холод, різкий запах, фізичне навантаження тощо.
Напад задухи, пов’язаний із непрохідністю дихальних шляхів, може бути ліквідований за своєчасного застосування відповідних лікарських засобів. Важливо правильно здійснювати підбір і таких препаратів, і потрібних дозувань. Ліки, які допомагають Вашим знайомим та іншим хворим на бронхіальну астму, можуть бути неефективними для третіх осіб у зв’язку з індивідуальними обставинами кожного пацієнта. Тим більше, необхідно не тільки зняти явища бронхоспазму, що розвинувся, а й проводити основне лікування бронхіальної астми – протизапальну терапію. Без такої терапії напади задухи повторюватимуться дедалі частіше й частіше, протікатимуть із кожним разом дедалі важче, позбавляючи людину звичного способу життя і працездатності. Згодом може розвинутися важкий стан – астматичний статус, що вимагає проведення невідкладних лікувальних заходів аж до реанімаційних.
Ось чому при появі утрудненого дихання, відчуття стиснення в грудях, першіння в горлі, кашлю, задишки необхідно звертатися до алерголога-імунолога. Проведене комплексне обстеження (клінічне, функціональне – визначення функції дихання, алергологічне, імунологічне) дасть змогу вчасно виявити наявні в пацієнта порушення здоров’я і розробити індивідуальну програму лікування. Існуючі нині підходи до лікування різних форм бронхіальної астми та профілактики її загострень можуть забезпечити значне підвищення “якості життя” і підтримання нормальної або оптимальної життєвої активності пацієнта. Досягнення таких цілей можливе тільки за тісної співпраці лікаря з хворим.
Сезонна алергія
Найпоширеніша форма “сезонної” алергії – поліноз. Це алергічне захворювання, що викликається пилком рослин. З усього різноманіття рослинного світу лише близько 100 його представників можуть бути причиною полінозу. Розрізняють 3 групи рослин, пилок яких викликає алергію: дерева (листяні та хвойні), бур’янисті трави та злаки. В Україні основними причинними факторами полінозу є пилок берези, вільхи, клена, полину, амброзії (в центральній частині). Загострення полінозу починається в сезон цвітіння (“пилкування”) конкретних рослин, який триває з весни (квітень – вільха, ліщина, тополя, верба, осика) до осені (вересень – полин, лобода, амброзія). Тому типова ознака полінозу – його сезонність, збіг із періодом цвітіння певних рослин. При цьому схожі симптоми щороку повторюються приблизно в один і той самий час (з невеликими відхиленнями, спричиненими погодними умовами). У схильних до алергії осіб у разі потрапляння в організм пилкових алергенів можуть з’являтися такі симптоми, як нежить, чхання, закладеність носа (алергійний риніт); сльозотеча, різь в очах, їхнє почервоніння та свербіж (алергійний кон’юнктивіт); утруднене дихання, кашель, напади ядухи (бронхоспастичний синдром, який може призвести до розвитку бронхіальної астми). Зазначені симптоми часто супроводжуються погіршенням самопочуття, слабкістю, підвищеною стомлюваністю, дратівливістю, зниженням працездатності. Може незначно підвищуватися температура тіла, з’являтися головний біль, запаморочення.
Поліноз, як і інші види алергії, часто плутають із застудними захворюваннями через схожість симптомів і звертаються до лікаря, лише не домігшись успіхів у самолікуванні (попутно заподіявши собі шкоду застосуванням непотрібних ліків). Тому при черговій появі перерахованих ознак у весняно-літньо-осінній період (особливо у випадках, коли Ви знаєте, що кожен сезон страждаєте від подібних проявів) слід негайно звернутися до лікаря алерголога-імунолога, який не лише допоможе Вам зняти неприємні симптоми алергічного захворювання, а й порадить провести профілактичні курси лікування, що дасть змогу надалі запобігти розвитку чергового загострення полінозу або, принаймні, значно зменшити його вираженість.
У клініці “JMC” можна отримати консультацію алерголога. Вона має величезний досвід роботи та володіє такими методами:
- Методи клінічного обстеження хворих.
- Методи алергологічного обстеження хворих.
- Методи імунологічного обстеження хворих.
Лікар успішно займається діагностикою та лікуванням таких захворювань:
- бронхіальна астма;
- поліноз;
- кропив’янка;
- набряк Квінке;
- алергічний риніт;
- атопічний дерматит;
- бактеріальні інфекції шкіри;
- рецидивні застудні захворювання;
- дисбактеріози кишечника, що не піддаються стандартній медикаментозній терапії.
Чекаємо Вас у клініці!