Одним із універсальних засобів, який використовувався з давніх часів, завжди був мед. Найстаріші випадки інтересу людини до продуктів бджільництва датуються приблизно 12 000 років до нашої ери. Різні види меду пили і їли, купали в ньому дітей, лікували ним рани та хвороби. За його допомогою підтримували молодість і красу, бальзамували трупи правителів та їхніх сімей. Чому купити мед у Харькові коштувало дорожче за одяг і ювелірні прикраси та хто налагодив промислове виробництво продуктів бджільництва — дізнайтеся з цієї статті.
Хто був першовідкривачем меду?
Про це достеменно невідомо, бо немає чітких доказів. Однак доведено, що праця бджіл використовується, щонайменше, із Кам’яної доби. Вчені з Брістольського університету виявили сліди бджолиного воску у стародавніх глиняних горщиках із понад 150 археологічних пам’яток.
Спочатку первісна людина добувала цей продукт у диких бджіл, що гніздилися в дуплах дерев в ущелинах скель. Наскельні малюнки, що зображують бджоляра, який витягує мед з дупла дерева, були виявлені в печері д’Арана неподалік Валенсії (Іспанія) в 1909 році.
Першими одомашнили бджіл древні шумери та єгиптяни. Вони стали професійно займатися розведенням цих комах.
Вік найстаріших вуликів, що збереглися, становить близько 3000 років. Вони були зроблені із соломи та глини та були знайдені на території сучасного Ізраїлю.
У промислових масштабах мед вперше почали виробляли у Туреччині ще 7000 років до нашої ери. Зараз ця країна вважається бджільницькою державою, а падевий хвойний мед, що виробляється у місцевих лісах, — одним із найсмачніших і найдорожчих у світі.
Про бджільництво писали трактати стародавні китайські мудреці 5000 років до нашої ери. Сьогодні Піднебесна є одним із лідерів за кількістю меду з різнотрав’я, що становить 20% світових продажів.
4000 років тому в Індії мед використовувався в аюрведичній медицині, де вважався ефективним засобом для лікування розладу шлунка та дисбалансу в організмі.
В Європі бджільництво найбільше розвинено:
- у слов’янських,
- прибалтійських,
- німецьких,
- скандинавських народів.
Вони розводили бджіл у вуликах — дуплах, навмисне вирубаних у стовбурах дерев, переважно сосен.
Найдавніша бджільницька знахідка на польських землях — виловлений з річки Одри ствол дуба 2000-літньої давнини, в якому рукою людини було зроблено дупло для бджолиної родини.
У середні віки німці використовували мед під час похоронних церемоній і боїв. Саме вони перейняли у римлян секрети бджільництва та виробництва меду, популяризували бджільництво у Західній та Північній Європі. Мед їли доблесні вікінги та лицарі під час своїх заморських експедицій.
На слов’янських землях мед використовували для різноманітної випічки, зокрема для пирогів і коржиків, та для виробництва медовухи. Цей напій подавався в основному при королівських і магнатських дворах, серед знаті та багатіїв.
У ХІІ столітті польські міста Торунь та Гданськ прославилися виробництвом знаменитого імбирного печива з додаванням меду. Його використовували переважно як ліки від різних недугів, особливо від застуди та розладів травлення.
Лише в епоху Відродження мед почали використовували як підсолоджувач. Його додавали в різні фруктові соки, трав’яні настоянки та вина.
Сучасні традиції виробництва меду
Батьком сучасного бджільництва вважається Ян Дзержон, польський учений, який вперше реалізував можливості використання пересувних вуликів. Це призвело до значного збільшення виробництва меду. У 1845 він розробив гіпотезу про те, що трутні з’явилися на світ в результаті партеногенезу, а значить, збільшилися через незапліднених яєць. Це відкриття було проривом у сфері бджільництва на той час.
На основі конструкції Дзержона американський бджоляр Лоренцо Лангстрот сконструював і запатентував вулик, згодом названий «вулик Лангстрота», за яким моделюють сучасні типи житла для бджіл і донині. Він висунув ідею того, що бджолам слід давати великий простір між верхніми та бічними планками та коробкою вулика, а бджолярам зручно збирати зверху мед. Його вулик створив революцію в бджільництві, значно спростивши догляд за бджолами та збирання меду.
Наші пасіки розміщені в екологічно чистих регіонах у Старому Салтові в Харківській та Новопсковську Луганської області, поряд із луками та садами. Бездоганно чиста місцевість, сучасні стандарти та технології створюють ідеальні умови для отримання якісного 100% натурального меду, пилку та прополісу. Купуйте наші продукти у Харькові із доставкою по всій Україні.